Український ринок медичних виробів під час війни: пацієнт скоріше живий, ніж мертвий

Під час війни будь-який ринок інстинктивно сприймається як такий, що або «зупинився», або існує лише формально. Медичний ринок України не є винятком. Зовні він виглядає фрагментованим, нерівномірним, подекуди хаотичним. Проте якщо подивитися глибше — не на окремі новини, а на структуру публічних закупівель, — картина виявляється складнішою.

Український ринок медичних виробів сьогодні справді не перебуває у «нормальному» стані. Але він і не в комі. Радше це стан клінічного огляду, коли лікар обережно формулює висновок: пацієнт скоріше живий, ніж мертвий. І саме ця проміжна, неідеальна, але функціональна фаза є найбільш показовою для розуміння реального стану ринку.

Як виглядав ринок до війни: наявність без системи

У 2015–2021 роках український ринок медичних виробів існував і розвивався, але без чіткої інфраструктурної логіки. Закупівлі hi-tec обладнання — комп’ютерних томографів, ангіографів, автоматизованих лабораторних систем — відбувалися епізодично. Як правило, це були поодинокі проєкти, прив’язані до конкретних регіональних програм або до політичних рішень.

Навіть коли таке обладнання закуповувалося, воно рідко формувало серійний попит. Технічні завдання були неоднорідними, повторюваність — мінімальною, а довгострокова експлуатаційна логіка часто залишалася поза увагою. Ринок існував, але радше як сукупність окремих кейсів, а не як система.

Війна як точка структурного зламу

Повномасштабна війна у 2022 році очікувано спричинила різке падіння багатьох економічних показників. Здавалося б, саме в цей момент закупівлі складного медичного обладнання мали зникнути першими. Проте у 2023–2025 роках відбувся інший процес.

Замість повної зупинки ринок перебудувався. Україна не почала масово інвестувати у медицину — навпаки, ресурси стали значно обмеженішими. Але саме ці обмеження змусили державу діяти прагматично: утримувати базову працездатність системи й водночас точково інвестувати у ті технології, без яких система просто не витримує навантаження війни.

Ця логіка добре простежується через дані публічних закупівель у системі Prozorro.

Що реально закуповувалося через Prozorro: структура попиту, а не окремі кейси

Витратні матеріали як фундамент системи

Основний обсяг публічних закупівель у медицині під час війни — це не томографи й не роботизовані системи, а витратні матеріали: медичні набори, одноразові вироби, лабораторні витратники, системи для процедур, контейнери, базові компоненти.

Саме цей сегмент:

• домінує за кількістю процедур;
• є найбільш стабільним у часі;
• забезпечує щоденну роботу лікарень незалежно від регіону.

У грошовому вимірі окремі закупівлі витратних матеріалів часто перевищують вартість одного проєкту зі складним обладнанням. Водночас значна частина цього попиту у 2023–2025 роках перемістилася до електронного каталогу Prozorro Market, що зробило класичний Prozorro менш насиченим «рутинними» позиціями.

Це принциповий момент: якщо виключити витратні матеріали з аналізу, картина ринку стає хибною.

Рутинне обладнання та базова інфраструктура

Другий шар закупівель — це обладнання, яке не є високотехнологічним у вузькому сенсі, але критично важливе для повсякденної роботи: цифрові та мобільні рентген-системи, базові діагностичні комплекси, оновлення застарілої інфраструктури.

Саме в цьому сегменті у воєнний період спостерігається найбільша кількість процедур. Причина проста: таке обладнання швидко вводиться в експлуатацію, має відносно короткий цикл навчання персоналу й безпосередньо впливає на пропускну здатність медичних закладів, особливо у прифронтових регіонах.

Комп’ютерна томографія як точка концентрації інвестицій

На цьому тлі закупівлі комп’ютерних томографів виглядають не як «медичний бум», а як логічна відповідь на навантаження системи.

У довоєнний період в Україні закуповувалося орієнтовно 5–10 КТ на рік, здебільшого у форматі поодиноких проєктів. У 2023–2025 роках цей показник зріс приблизно до 15–30 систем на рік, але головна зміна полягає не лише в кількості. Закупівлі стали більш типовими, з повторюваними конфігураціями, орієнтацією на екстрену медицину та травматологію.

Ангіографія та високоспеціалізована допомога

Ангіографічні системи залишаються вузьким сегментом за кількістю процедур, але їх роль у воєнний період суттєво зросла. Якщо до війни такі закупівлі були поодинокими (1–3 проєкти на рік), то нині вони стали регулярним інструментом посилення опорних лікарень.

Це дорогі, майже завжди проєктні закупівлі з бюджетами у десятки мільйонів гривень, які напряму пов’язані з лікуванням складних травм і судинних патологій.

Лабораторна автоматизація та IVD-інфраструктура

Окремо варто виділити лабораторний сегмент. Під час війни навантаження на лабораторії зросло не менше, ніж на відділення екстреної допомоги. У відповідь держава та донори почали інвестувати не лише в окремі аналізатори, а в автоматизовані лінії та інтегровані рішення.

Це відносно невеликий за кількістю, але стратегічно важливий сегмент, який формує довгостроковий ефект для всієї системи охорони здоров’я.

Порівняльний зріз за сегментами

Prozorro та Prozorro Market: що це означає для  виробників

Одна з найпоширеніших помилок — оцінювати український ринок, дивлячись лише на класичний Prozorro. Частина попиту, особливо на витратні матеріали, системно перейшла до Prozorro Market. У результаті у Prozorro стали більш помітними складні та проєктні закупівлі.

Для гравців на ринку це означає одне: видимість хай-тек закупівель не свідчить про “бум”, а відображає структурний перерозподіл каналів закупівель.

Це не медичний бум: обмеження та ризики

Важливо зафіксувати й зворотний бік. Український ринок медичних виробів залишається:

• нерівномірним регіонально;
• частково залежним від донорського фінансування;
• обмеженим інфраструктурно та кадрово.

Високотехнологічні проєкти не перекривають загального скорочення ринку і не є гарантією швидких продажів.

Висновки

Український ринок медичних виробів під час війни — це не історія зростання і не історія занепаду. Це історія адаптації. Основний попит зосереджений у витратних матеріалах і базовій інфраструктурі, але поверх цього шару формуються точкові інвестиції у критично важливі технології.

Для іноземних та вітчизняних виробників це означає потребу у реалістичному підході: глибокому розумінні сегмента, готовності працювати з публічними закупівлями та фокусі не лише на ціні, а й на сервісі та відповідності вимогам.

Методологія та джерела

Під час підготовки матеріалу використовувалися відкриті дані та публічні аналітичні матеріали таких джерел: Prozorro, Prozorro Market, Медичні закупівлі України, World Bank, WHO, European Commission.

Висновки є авторською аналітикою на основі зазначених джерел.